Індійському бізнесу, що відтворює записану музику, зазвичай потрібні дві ліцензії: від IPRS на твори й тексти пісень і від PPL (або іншого власника записів) на звукозаписи.
| Хто | За що | |
|---|---|---|
| IPRS | The Indian Performing Right Society | Музичні та літературні твори |
| PPL | Phonographic Performance Limited | Звукозаписи; повторно зареєстроване як товариство в червні 2026 року |
| RMPL | Recorded Music Performance Limited | Звукозаписи; зареєстроване товариство |
| ISAMRA | Indian Singers' and Musicians' Rights Association | Роялті виконавців |
| Novex | Novex Communications | Записи деяких лейблів; приватна компанія, а не товариство |
IPRS ліцензує ресторани, кафе та кав'ярні за Tariff RB, а торговельні приміщення за Tariff RTL. PPL ліцензує фонову музику в ресторанах і кафе без алкоголю за Category 15, а в магазинах і крамницях за Category 16; для барів, готелів, торговельних центрів і заходів передбачено окремі категорії.
Ліцензія на записи не охоплює музичні твори, що в них звучать, тому більшості закладів потрібна і ліцензія IPRS, і ліцензія на записи. 11 червня 2026 року PPL повторно зареєстрували як товариство з авторських прав для звукозаписів, про що повідомили SpicyIP та Cyril Amarchand Mangaldas.
IPRS Tariff RB передбачає фіксований річний збір залежно від класу міста; Tariff RTL встановлює збір за діапазонами площі. Обидва тарифи діють з 1 квітня 2025 року, індексуються за CPI і не включають GST; за врегулювання минулого використання стягується надбавка щонайменше 50%. PPL Category 15 передбачає річний збір за кожну точку залежно від кількості місць, класу міста та того, чи це окремий заклад, чи мережа, або 5% виторгу за попередній рік, якщо ця сума більша.
Приклад на 2025 рік: IPRS Tariff RB, ресторан або кафе, INR 10,000 на рік у некласифікованих містах та INR 20,000 у класифікованих містах, зокрема в Мумбаї, Делі NCR і Бангалорі. PPL Category 15, окремий заклад до 20 місць: INR 10,000 на рік у містах класу A, INR 6,000 у містах класу B та INR 5,000 в інших містах, без урахування GST.
Споживчі тарифи Spotify, Apple Music і YouTube ліцензовані для особистого некомерційного використання згідно з їхніми власними умовами, тому приватний обліковий запис не є ліцензією на відтворення музики для клієнтів. У тарифі PPL цифрові музичні сервіси зазначено серед пристроїв, на які поширюється ліцензія для закладу, тому для стримінгу в закладі все одно потрібна така ліцензія.
Copyright Act 1957 не передбачає ні розширеного колективного ліцензування, ні презумпції, що товариство представляє осіб, які не є його членами; товариство може ліцензувати лише твори, на управління якими має письмове повноваження (розділ 34). Тому IPRS і PPL не можуть стягувати плату за музику поза своїм репертуаром.
Невизначеність стосується саме ліцензіара. Розділ 33(1) забороняє займатися діяльністю з видачі ліцензій без реєстрації, водночас перше застереження зберігає право власника ліцензувати власні твори в особистій якості, а друге застереження встановлює, що музичні твори у звукозаписах можна ліцензувати лише через товариство з авторських прав. Колегія суддів Високого суду Делі у справі Azure Hospitality v PPL (15 квітня 2025 року) попередньо (prima facie) визнала, що власникам, які ліцензують як бізнес, потрібне зареєстроване товариство, всупереч попереднім рішенням, ухваленим суддями одноосібно; Верховний суд це питання ще не вирішив.
Автори музики у звукозаписах зберігають право на роялті, від якого можуть відмовитися лише на користь спадкоємців або організації колективного управління (стаття 18), а виконавці мають право на роялті за комерційне використання (стаття 38A). Свідоме порушення є правопорушенням за статтею 63: позбавлення волі на строк від 6 місяців до 3 років і штраф від INR 50,000 до 2 lakh. Весілля та інші справжні релігійні церемонії звільнено (стаття 52(1)(za)).
Dr.DIO Studio створює власну електронну та ембієнт музику, жоден трек Dr.DIO не зареєстрований у жодній організації колективного управління, а тариф Business ($14.99 на місяць за заклад, 14 днів безкоштовно) надає закладу пряму ліцензію на публічне відтворення та сертифікат на музику Dr.DIO.
Музика Dr.DIO не входить до репертуару IPRS, PPL, RMPL чи ISAMRA, тому ці організації не мають права стягувати із закладу плату за неї. Зберігайте сертифікат і список треків, адже в позовах про захист прав саме заклад має довести, яка музика звучала.
Чи повинен правовласник, який, як і Dr.DIO, напряму ліцензує багато закладів, бути членом зареєстрованої організації, наразі вирішує Верховний суд. Доки рішення не ухвалено, для повної певності зверніться до IPRS і PPL письмово, додавши сертифікат Dr.DIO.
Уся інша музика в закладі, наприклад радіо, телебачення, живе виконання чи інші плейлисти, як і раніше потребує звичайних ліцензій.
Ця сторінка пояснює загальні правила, опубліковані зазначеними вище організаціями та законами; інформацію перевірено в жовтні 2026 року. Це не юридична консультація. Тарифи та правила змінюються, тож перш ніж ухвалити рішення, уточніть усе в організації.
Низький пульс у пиловому літньому повітрі. Deep techno, у який ви поринаєте і йдете слідом
Гітара на прохолодній скляній відстані, повітря і пил. Ви гойдаєтеся, не виходячи з кімнати
Зазвичай так: IPRS для композицій і текстів, а PPL або інший власник для записів. Одна ліцензія не замінює іншу.
За Tariff RB з 1 квітня 2025 року: INR 10,000 на рік у некласифікованих містах та INR 20,000 у класифікованих, плюс GST.
Для окремого закладу до 20 місць від INR 5,000 до 10,000 на рік залежно від класу міста або 5% виручки, якщо це більше, плюс GST.
Вона потрібна для записів з репертуару PPL. PPL повторно зареєстровано як організацію колективного управління 11 червня 2026 року.
Ні. Особисті тарифи призначені для особистого некомерційного використання, а ліцензія PPL називає стримінгові сервіси серед пристроїв, на які вона поширюється.
Так, організації не можуть стягувати плату за музику поза своїм репертуаром, але питання, чи потрібна прямим ліцензіарам організація, ще розглядає суд.
